АКСІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСПАНСЬКИХ ПРІЗВИСЬК

Аннотация

Прізвисько являє собою один з найбільш яскравих феноменів в плані вираження суб’єктивної оцінки. Прізвиська знаходять реалізацію на різних рівнях мовної репрезентації і створюються у відповідності з різними типами мовних моделей.

На матеріалі іспанських прізвиськ осмислюється формування особливого значення неофіційних іменувань, пов’язаних з оцінкою людини. Емоційний характер оцінності прізвиськ обумовлюється тим, що в більшості випадків підкреслення характеристики людини грунтується на виразності тих чи інших якостей людини, в основі яких лежить семантична контрастність загальних назв, що лежать в основі прізвиськ. Доведено, що неофіційна форма номінації суб’єкта знаходить яскраве відображення в бінарній опозиції добре – погано. Однак розуміння оцінки в рамках відносин добре – погано недостатньо точно відображає природу і сутність оцінності прізвиськ. Набуваючи більш широкого значення, оцінна сема правомірно входить до семантичної структури того чи іншого прізвиська, на що вказує цілий ряд суфіксів, які є виразниками суб’єктивної оцінки як оцінний елемент. Виявлено особливу роль когнітивного контексту, порівняння і метафоричних переносів у формуванні значення неофіційних іменувань, пов’язаних з оцінкою людини.