АНАЛИЗ ИЗМЕНЕНИЙ КОГНІТИВНОГО СТАТУСА У ОФТАЛЬМОХИРУРГИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РЕГИОНАРНОЙ АНЕСТЕЗИИ

Аннотация

Когнітивної дисфункції в післяопераційному періоді у офтальмохірургічних пацієнтів важлива та цікава тема. Ці пацієнти мають зниження когнітивних функцій внаслідок зниження та втрати зору. Після терапевтичного лікування, численних болючих маніпуляцій настає черга оперативного втручання під загальною анестезією. Анестезія є фактором що підвищує ризик поглиблення та розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Втілення в практику мультимодального методу знеболення з використанням реґіонарної анестезії як одного з компонентів, надає можливість мінімізувати ПОКД. Факторами що модифікуються е використання опіоїдів та бензодіазепінів, тривала та надмірно глибока седація, інвазівни методи терапії та моніторингу. Наявність реґіонарної анестезії надає можливість знизити кількість використаних наркотичних аналгетиків. Тому у післяопераційному періоді ми спостерігаємо менш виражені прояви когнітивного дефіциту, більш ранню активацію пацієнтів. Метою нашої роботи було дослідження впливу різних методів анестезії, в тому числі з доповненням класичної схеми анестезіологічного забезпечення блокадою крило-піднебінної ямки, на когнітивні функції у офтальмохірургічних пацієнтів після наскрізної кератопластики. Дослідження проводилось на базі КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня». Під спостереженням знаходились73 пацієнти, яким виконано оперативне втручання з наскрізної кератопластики. Серед пацієнтів було 42чоловіки (57,5%) і 31 жінка (42,5%), віком від 21 до 80 років, середній вік – 52,1±2,1 роки. Оцінювання проводилось за допомогою нейропсихологічного тестування за допомогою шкали лобних дисфункцій (FAB), короткої шкали оцінки психічного статусу(MMSE) та тесту Лурія. Тестування проводилось у 5 етапів:напередодні (1 етап);через 6обу годин(2 етап);через 24 години(3 етап) після оперативного втручання;на 7 добу(4 етап) після оперативного втручання;на 21 добу (5 етап) після оперативного втручання. Пацієнти були розподілені на дві групи. Першу групу (К) склали 45 пацієнтів, яким анестезіологічне забезпечення було виконано по схемі раніше прийнятой у лікарні (метод багатокомпонентної збалансованої анестезії з використанням фентанілу та сібазону у премедикації).У другій групі (Б), до якої увійшли 28 пацієнтів,вищеописана схема анестезіологічного забезпечення була доповнена виконанням блокади крило-піднебінної ямки. Інтраопераційний моніторинг пацієнтів в обох групах включав:неінвазивне вимірювання артеріального тиску (АТ);частоти серцевих скорочень (ЧСС); пульсоксиметрію, визначення газів крові(кисню, вуглекислого газу та інгаляційного анестетика на вдиху і видиху). Контроль аналгезії та глибини седації здійснювався за допомогою ANI( Аnalgesia Nociception Index ,індекс аналгезії при ноцицептивному впливі) та BIS(Bispectral index, Біспектральнії їндекс)моніторингу відповідно. Аналіз тестування пацієнтів за шкалою FAB показав , що зниження показників у групі К було більш вираженим та більш тривалим, ніж у групі Б. Середні показники групі Б досягли вихідного рівня менше ніж за тиждень після втручання, зі збільшенням початкових показників. Відновлення когнітивних функцій за шкалою MMSE у пацієнтів групи К до початкового рівня відбувалось повільно: на 21 добу після оперативного втручання відновлення когнітивних функцій відзначено у 53,3% пацієнтів, а у 46,7% показники залишилися нижче вихідного рівня. У групі Б відновлення когнітивних функцій відбулось вже через тиждень після операції – середній бал дорівнював 24 порівняно з вихідним рівнем, з подальшим покращенням показників у 60,7% пацієнтів. Використання мультимодальних методів анестезії з використанням блокади крило-піднебінної ямки дозволяє досягти адекватного наркозу на тлі зменшення загального числа використаних препаратів аналгетика. Застосування реґіонарної анестезії, як компонента мультимодального знеболення, дає можливість знизити вираженість та тривалість когнітивних дисфункцiй.