ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТА РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Аннотация

Відносини інтелектуального капіталу за своєю сутністю частково є відносинами цивільними, котрими відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України є особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а частково є відносинами публічно-правовими (адміністративними). Нормами цивільного законодавства регулюються: відносини, що виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням результатами інтелектуальної, творчої діяльності (власне, відносини інтелектуального капіталу або ж відносини інтелектуального капіталу у вузькому значенні). Разом із тим відносини, пов’язані з оформленням прав інтелектуального капіталу, забезпеченням їх захисту за допомогою державних органів тощо, регулюються нормами публічних галузей права. Досліджено, що інтелектуальна трудова міграція – це переміщення працездатного населення до інших населених пунктів, у тому числі за кордон, що зумовлено передусім мотивами задоволення актуальних та перспективних соціально-економічних потреб, зокрема отримання більшого доходу від трудової діяльності на тимчасовій (одноразово, декілька разів, регулярно) або постійній основі, уникнення соціальних ризиків, загроз для життя.