РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТЬ «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» ТА «ВІДПОВІДАЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ»

Аннотация

У статті здійснено ретроспективний аналіз дефініції понять «відповідальність» та «відповідальне ставлення» як наукової категорії із позиції різних наук: філософії, психології та педагогіки. З’ясовано, що поняття «відповідальність» охоплює всі сфери та рівні життєдіяльності, починаючи з окремої особистості, соціуму та, закінчуючи суспільством в цілому. Відповідальність є однією з найважливіших суб’єктивних властивостей, яка проявляється у характері особистості, в її почуттях, самосвідомості та різних формах поведінки. Водночас, будучи характеристикою будь-яких реальних людських стосунків, відповідальність виступає ознакою моральної зрілості в урегулюванні суспільних відносин. У філософському дискурсі «відповідальність» розглядається як системне явище у таких аспектах: з точки зору аналізу відповідальності як якості, що має певні компоненти й способи взаємозв’язку між ними; у контексті осмислення відповідальності як багатовимірного явища із властивою внутрішньою ієрархією; вивчення відповідальності як сукупності протилежностей, що мають системний характер – динамічності й змістовності, особистісного й колективного, біологічного й соціального; розкриття індивідуальної специфіки вияву відповідальності у життєдіяльності соціальних груп. Досліджуючи проблему відповідальності, психологи вважають, що вона є характеристикою ставлення особистості до людей і визначають її як системну якість, завдяки сформованості якої людина стає здатною усвідомлювати віддалені наслідки своїх вчинків, у неї розвивається висока сензитивність до різних життєвих ситуацій; що відповідальність проявляється не тільки в характері, а й у почуттях, свідомості, світосприйнятті, різних формах поведінки. Визначено, що педагоги пов’язували відповідальність з конкретними справами; з внутрішніми моральними імперативами; розглядали як соціальну якість, яка формується на засадах чіткого фіксування обов’язків; як здатність особистості формулювати обов’язки, виконувати їх, здійснювати самооцінку і контроль; як почуття совісті та обов’язку, що виявляються через її відповідальність.