ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАТІ ТА ВЛАДИ: ГЕНДЕР, СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА  СТРАТИФІКАЦІЯ У ДАВНЬОМУ РИМІ

Є. Федченко

Автор(и)

Є. Федченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ключові слова:

гендерно-соціальна модель, матриця домінування, гендер, сексуальність, стать, Давній Рим.

Анотація

У статті досліджуються конструкції гендеру, статі та сексуальності в давньоримському суспільстві (I cт. до Р.Х. – I ст. після Р.Х.). Розглянуто їх прямий вплив на владну асиметрію та соціальну ієрархію давніх римлян.

Вперше сформована римська гендерно-соціальна модель на основі теорії «Матриці домінування», створеної американським соціологом Патрицією Хілл Коллінз. У ній виділено 4 основних ступені: від вищого до нижчого (перший ступінь – vir (чоловіча еліта), другий ступінь – елітна молодь чоловічої статі, третій ступінь – елітні жінки (матрони) та елітна молодь жіночої статі, четвертий ступінь – девіантні інші (раби, вільновідпущенники, іноземці й маргінальні професії). Виявлено, що всі соціально-сексуальні прерогативи сконцентрувались серед елітних станів, зокрема дорослих громадян чоловіків, і надали пасивні соціальні ролі підкореним станам суспільства, незалежно від їх статі.

Проте, відзначено, покращення статусу жінки, та появу владних й активних особистостей (імператриця Лівія, Мессаліна та інші), що було пов’язано із соціально-культурними змінами у житті

Давнього Риму.

Біографія автора

Є. Федченко , Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірантка кафедри історії мистецтв

Посилання

Dover K. Greek Homosexuality. Cambridge: Harvard University Press; 1989.

Фуко М. Использование удовольствий. История сексуальности. − Санкт-Петербург: Академический проспект; 2004. [Fuko M.

Ispol'zovanie udovol'stvij. Istorija seksual'nosti. − Sankt-Peterburg: Akademicheskij prospekt; 2004. (In Russ).]

Davidson J. Dover, Foucault and Greek Homosexuality: Penetration and the Truth of Sex. Past & Present. 2001; 170 (1): 3-51.

Parker H. The Teratogenic Grid. In: Hallett J., Skinner M. Roman Sexualities. Princeton: Princeton

University Press; 1997. р. 47-65.

Williams C. Roman Homosexuality: Ideologies of Masculinity in Classical Antiquity. Oxford: Oxford University Press; 1999.

Kamen D., Richardson S. Revisiting Roman Sexuality: Agency and the Conceptualization of Penetrated Males. In: Masterson М., Rabinowitz N. Sex in Antiquity: Exploring Gender and Sexuality in the Ancient World. Routledge; 2015. р. 449-460.

Collins P. Black Feminist Thought: knowledge, consciousness, and the politics of empowerment. New York: Routledge; 2000.

Collins P. Toward a New Vision: Race, Class, and Gender as Categories of. Analysis and Connection. Race, Sex & Class. 1993; 1 (1): 25-45. 9. Під категорію Vir підпадали не всі особи чоловічої статі, а виключно римські повнолітні громадяни з бездоганною репутацією та високим соціальним положенням. Див.: L'Hoir F. The rhetoric of gender terms: man, woman, and the portrayal of character in latin prose. Leiden; 1992.

Richlin A. Not before Homosexuality: The Materiality of the cinaedus and the Roman Law against Love between Men. Journal of the History of Sexuality. 1993; 24: 523-573.

В загальному вік, коли вони досягали статевого дозрівання та ставали vir на церемонії досягнення мужності, міг варіюватись від 13 до 18 років. Див.: Rwason B. Children and childhood in roman Italy. Oxford: OUP Oxford; 2003.

Eyben E. Restless Youth in Ancient Rome. Routledge; 2003.

Педерастія – це соціально визнані романтичні та сексуальні стосунки між

давньогрецькими дорослими вільними чоловікамигромадянами та вільними юнаками підліткового віку. Див.: Williams C. Greek Love at Rome. The Classical Quarterly. 1995; 45 (2): 517-539.

Cantarella E. Secondo natura: La bisessualità nel mondo antico. Feltrinelli Editore; 2016.

Krenkel W. Pueri Meritorii. WZ Rostock. 1979; 28: 179-189.

Richlin А. Reading boy-love and child-love in the Greco-Roman world / M. Masterson, N. Rabinowitz, J. Robson. Sex in Antiquity: Exploring Gender and Sexuality in the Ancient World. London and New York: Routledge, 2015. р. 352-373.

Hallett J. Women as Same and Other in the Classical Roman Elite. Helios. 1989; 16 (1): 59-78.

Parker H. Loyal Slaves and Loyal Wives: The Crisis of the Outsider-Within and Roman Exemplum Literature. In: Joshel S., Murnaghan Sh. Women and Slaves in Greco-Roman Culture: Differential Equations. London: Routledge; 1998. р. 152–173.

Де Бовуар С. Второй пол. – АзбукаАттикус; 2017. [De Bovuar S. Vtoroj pol. – AzbukaAttikus; 2017. (In Russ).]

В даному контексті термін «інший» сприймається у відповідності з науковим підходом «інший» як маргінальний, той хто не відповідав соціальним нормам, був позбавленим прав та відносився до підпорядкованої соціальної категорії. Див.: Шапинская Е. Образ Другого в текстах культуры: политика репрезентации. – М.: URSS; 2012. [Shapinskaja E. Obraz Drugogo v tekstah kul'tury: politika reprezentacii. – М.: URSS; 2012. (In Russ).]

Римські елітні жінки мали статус громадян, а не функції громадян (оскільки не брали участь у законодавчих чи судових зборах, не могли бути магістратами, і як правило були виключені з virilia official) Див.: Chatelard A. Minorité juridique et citoyenneté des femmes dans la Rome républicaine. Clio. Femmes, Genre, Histoire. 2016; 1 (43): 23-46.

Wallace-Hadrill A. Engendering the Roman House. In: D. Kleiner, S. Matheson I Claudia: Women in Ancient Rome. New Haven; 1996. р. 104-115.

Латинський термін «Domina» − позначав поважливе звертання до «господарки дому». Див.: De la Bedoyere G. Domina: The Women Who Made Imperial Rome. Yale University Press; 2018.

Rousselle A. Porneia: On Desire and the Body in Antiquity. Blackwell; 1988.

Baharal D. Public Image and Women at Court in the Era of Adoptive Emperors (A. D. 98-180). The case of Faustina the Younger. Studies in Latin literature and Roman history. 2000; 10: 328-344.

Saller R. Pater Familias, Mater Familias, and the Gendered Semantics of the Roman Household. Classical Philology. 1999; 94 (2): 182-97.

Veyne P. La famille et l’amour sous le HautEmpire romain. Annales (E.S.C.) 1978; 3: 35-63.

Bradley K. On the Roman Slave supply and Slave breeding. Slavery & Abolition: A Journal of Slave and Post-Slave Studies. 1987; 8 (1): 42-64.

Verstraete B. Slavery and the Social Dynamics of Male Homosexual Relations in Ancient Rome. Journal of Homosexuality. 1980; 5: 227-36.

Williams C. The Latin Vocabulary of the Unmanly Man: The Semantics of mollis, impudicus, pathicus, and cinaedus. In: M. Masterson, N. Rabinowitz, J. Robson. Sex in Antiquity: Exploring Gender and Sexuality in the Ancient World. London and New York: Routledge; 2015. р. 461-481.

Kristof V. The macula servitutis of Roman freedmen. Neque enim aboletur turpitudo, quae postea intermissa est? Revue belge de philologie et d'histoire. 2016; 94 (1): 131-164.

Саид Э. Ориентализм. Западные концепции Востока. − СПб.: Русский Мiръ; 2006. [Said Je. Orientalizm. Zapadnye koncepcii Vostoka. − SPb.: Russkij Mirъ. (In Russ).]

Bond S. Trade and Taboo: Disreputable Professions in the Roman Mediterranean. Ann Arbor: University of Michigan Press; 2016.