ФУНКЦІОНУВАННЯ ФАНТАСТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТУ У ЛІРО-ЕПОСІ ХОРВАТСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ АВҐУСТА ШЕНОА)

Анотація

У статті на прикладі творчості Авґуста Шеноа аналізуються елементи фантастичного у ліро-епічних творах хорватського романтизму. Здійснено загальний огляд творів, у яких есплікуються популярні сюжети і хронотопи фольклорної фантастики. Авторські версії традиційних образів проаналізовано на прикладі творів «Мрак», «Божий суд», «Божа сльоза», «Швець і чорт», «Хата Чуми», «Перстень віли» та «Карнавальна ніч». У баладі «Мрак» автор через демонічний інтертекст проблематизує ґендерні стереотипи тогочасного суспільства. Балада «Божий суд», легенда «Божа сльоза» мають соціальне звучання, конфлікти, що розгортаються довкола категорій бідності-багатства (вони співпадають із категоріями чесності-брехливості/щедрості-скупості) вирішуються втручанням божественного. У віршованій чарівній казці «Швець і чорт» автор доповнює чарівний зміст народної однойменної казки морально-дидактичним змістом, релігійним компонентом і гумористичною подачею. Соціальна казка «Хата Чуми» реалізує ідею про те, що громадські інтереси повинні переважати над індивідуальними. В алегоричних казках «Перстень віли» та «Карнавальна ніч» автор порушує проблему поетичної творчості і відданості ідеалам.