ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ОКЛЮЗІОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ПАТОЛОГІЇ

Анотація

Резюме. Вступ. Дослідження оклюзійних порушень зубних рядів є важливим компонентом у комплексному функціональному аналізі стану зубо-щелепного апарату. Метою дослідження стало вивчення питання про роль статичних та динамічних параметрів оклюзії при різних патологічних станах зубо-щелепної системи, які відображають результати цифрової оклюзіографії.

 Матеріал і методи дослідження. Визначення параметрів оклюзії проводили на апараті T-Scan ІІІ, який визначає та аналізує силу стискання зубів, використовуючи ультратонкі датчики. Технологія T-Scan ІІІ призначена для проведення динамічного визначення оклюзії на всіх етапах лікування зубів і є єдиним кількісним методом аналізу оклюзії, що застосовується на практиці.

Результати. При відновленні дефектів зубних рядів незнімними та знімними ортопедичними конструкціями система T-scan ІІІ забезпечує прецизійну окклюзійну діагностику, що дозволяє стабілізувати щелепно-лицеву систему, забезпечити адекватні фронтальні направляючі, досягти максимального міжбугоркового положення, усунути перепони. За відсутності своєчасного відновлення дефектів зубних рядів, розвивається ускладнення у вигляді зубощелепних деформацій та порушень оклюзійних співвідношень. Надважливою залишається проблема ортопедичного лікування пацієнтів з повною втратою зубів. Розроблена стратегія профілактики оклюзійних порушень, яка грунтується на виявленні та усуненні факторів ризиків розвитку, які служать критеріями вибору обсягів лікувальнопрофілактичних заходів. Оклюзійна травма є найбільш поширеним ускладненням, що супроводжує генералізований пародонтит. Застосування комп′ютерного комплексу T-scan ІІІ дало змогу встановити, що патологічне оклюзійне навантаження може прискорити прогресування існуючого запального процесу. Тому проведення оклюзійного моніторингу в таких випадках є обов′язковим у повсякденній практиці. При реставрації композитними матеріалали необхідне точне моделювання і функціональна перевірка оклюзійних контактів в статиці і в динаміці. За допомогою апарату T-scan ІІІ досліджена не тільки наявність чи відсутність оклюзійних контактів, але і величина розподілу навантаження на кожний зуб, визначена точна локалізація суперконтакта в центральній оклюзії та при різних рухах нижньої щелепи. Одним з основних критеріїв оцінки якості ортодонтичного лікування є оклюзійний контроль. Впровадження апарату T-scan ІІІ дало можливість прослідкувати зміни оклюзії в процесі лікування і провести відповідну корекцію на завершальних етапах та в ретенційному періоді.

Сучасний рівень комп′ютерних технологій дають можливість глибокого розуміння ролі оклюзії в патології скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Виявлено критерії дисфункції СНЩС, а саме: обмежене розмикання, відхилення руху нижньої щелепи, зміщення або перепона при розмиканні та деякі інші, які використовуються для діагностики стану суглоба. Контроль зворотноьої реакції на певне оклюзійне втручання, дає можливість впливати на результати лікування. Висновок. Проведені дослідження виявили значні зміни оклюзійних співвідношень у пацієнтів з частковими та повними дефектами зубних рядів, зубощелепними аномаліями, дисфункцією скронево-нижньо-щелепного суглобу, патологією тканин пародонта, що вказує на доцільність та необхідність використання цього методу для діагностики відповідних патологічних станів. Важливим також є використання функціональних методів для визначення ефективності проведеного лікування та контролем його стабільності.